15.03.2018
Знаєте, що об’єднує дітей та стареньких людей? Щиросердність! Це коли наші малі волонтери приходять до «своїх любих бабусь» і приносять їм фрукти, та любов. Розмовляють, жартують, розповідають один одному вірші. Ось цього разу всі хотіли прочитати щось із Шевченка – бо ж оце вчили на Шевченківські дні, то і стареньким дзвінко розкажуть. А наші пацієнтки паліативного відділення, які багато всього важливого вже, в силу віку та хвороби, забувають, завдяки дітям повертаються у шкільні роки, пригадують ті ж самі вірші, спільно декларують… «А заспіваймо ще разом «Реве та стогне Дніпр широкий»!
Очі бабусь світяться, вони тішаться увазі, можливості бути вислуханими. І вибігають із палати вслід за школярами із проханням взяти у знак вдячності яблучко. Так, те ж самісіньке яблуко, яке діти щойно поклали на приліжкову тумбу… Доброзичливість у вигляді яблука повертається назад до волонтерів, бо відмовити стареньким просто ніяк. Доводиться яблука заносити на медсестринський пункт, і вони вже на тарілочці, покраяні тоненькими плястерками чи навіть натерті на тертці – не у всіх є можливість розжувати фрукти – знову повертаються до бабусь…
При кожному візиті до пацієнтів паліативного відділення діти із працівниками Шпиталю мають коло нових знайомств та обговорень емоцій та вражень. Заступник адміністратора з соціальної роботи Віра Шпирка провела бесіду із школярами, вислухала їх враження та дала відповіді на запитання. Висвітлила особливості соціальної роботи, важливість турботи про ближніх. Школярі-волонтери із бібліотеки №27 ЦБС для дітей м. Львова щораз мають відчуття важливості своїх візитів. Також щораз дізнаються щось нове про діяльність Шпиталю Шептицького, отримують мотивацію до доброго навчання і пошуку себе у майбутньому. На цей раз познайомилися із системним адміністратором, і таким чином відкрили собі, що в майбутньому можливо бути і медсестрою, і системним адміністратором, щоб сумлінно працювати і таким чином творити добро для людей!
